Skip to content
logo
Водне поло в Україні    Наша адреса: waterpoloinfo@i.ua
 
Єдина  Країна
Единая Страна
Це Україна
Advertisement
Advertisement
Advertisement
Главная arrow Чемпионаты Украины arrow Мужчины arrow Без варіантів: «Динамо – «Слобожанець» – 2:5
Без варіантів: «Динамо – «Слобожанець» – 2:5 Версия для печати Отправить на e-mail
24.06.2017

19402104_1460802850653121_7441764367727911132_o.jpgУ Львові, на водному майданчику басейну СКА відбувся третій матч фінальної серії плей-оф до трьох перемог за золоті медалі ХХVІ Чемпіонату України з водного поло серед чоловічих команд Суперліги сезону-2016/2017. Чинний володар титулу харківський «Слобожанець» втретє поспіль переконливо переміг львівське «Динамо» і тим самим виграв «золоту» серію з рахунком 3-0.

 

 

19264439_1460802990653107_1337004088731020535_o.jpg

«Динамо» (Львів) – «Слобожанець» (Харківська область) – 2:5 (1:2, 1:0, 0:3, 0:0)

23 червня. Початок – 19:30. Львів. Відкритий басейн СКА. Перемінна хмарність. +19°С. 300 глядачів.

Судді: Володимир Капінус (Київ), Сергій Мельніков (Кишинів, Молдова).

Делегат ФВПУ – Валерій Завізіон (Київ).

19237893_1460804840652922_3780751108617400900_o.jpg

«ДИНАМО»: 1. Денис Волончук, 13. Костянтин Нікольський – 2. Орест Джура, 3. Юрій Мамєтьєв, 4. Максим Ратков, 5. Олександр Дядюра, 6. Роман Грищук, 7. Віталій Свіщов, 8. Костянтин Алєксєєв, 9. Владислав Бабаєнко, 10. Дмитро Алєксєєв, 11. Сергій Грішин, 12. Віктор Момот, 14. Михайло Лісовий, 15. Максим Осика.

Тренери – Олексій Шведов, Ігор Зінкевич.

 19400422_1460802187319854_6627194068814504364_o.jpg

«СЛОБОЖАНЕЦЬ»: 1. Віталій Петров, 13. Олексій Каліберда – 2. Денис Гурцкая, 3. Артур Однолєтков, 4. Микита Апостол, 5. Артем Саліхов, 6. Олександр Єрмаков, 7. Олександр Абрамов, 8. Михайло Черпак, 9, Вадим Євстратов, 10. Микита Бажинов, 11. Кирило Наволоков, 12. Євген Шмігель, 14. Владислав Орлов, 15. Денис Гусаков.

Тренери – Сергій Колточихін, Сергій Столяров.

 

Голи: 0:1 – Єрмаков (01:49), 0:2 – Абрамов (03:31, у більшості), 1:2 – Дядюра (06:35), 2:2 – Грішин (11:47), 2:3 – Орлов (19:24), 2:4 – Наволоков (21:53, у більшості), 2:5 – Гусаков (23:35).

Нереалізований пенальті: Дядюра (31:41, стійка).

Фоли: Д. Алєксєєв (03:12, 15:59, 19:00), Ратков (07:59), Грищук (15:07), Бабаєнко (21:35) – Однолєтков (00:18), Абрамов (05:04, 31:41, пенальті), Єрмаков (08:20), Євстратов (09:04), Апостол (15:59, червона картка), Черпак (20:51).

Вилучення з правом заміни: Д. Алєксєєв (19:00, третій фол) – Апостол (15:59, червона картка).

Реалізація зайвого: 0 голів / 5 спроб – 2 голи / 5 спроб.

19400473_1460803263986413_2317038447295844308_o.jpg

Народна мудрість вчить, що коли щось стається вперше – це випадковість. Коли воно повторюється вдруге – це збіг обставин. Та коли те саме повторюється утретє – це вже закономірність.

От і в цьогорічній серії плей-оф, коли «Слобожанець» в першій грі «золотого» суперфіналу з рахунком 6:3 обіграв «Динамо» на домашньому водному майданчику басейну СК «Політех», чимало фахівців та вболівальників, особливо львівської команди, вважали це випадком, фартом для харків’ян. І навіть поразка динамівців наступного дня з ще більшим відставанням за закинутими м’ячами (4:8) видавалася для нашої команди знову ж таки якимось «чорним» днем. Тому перед першою грою другої частини плей-оф, тепер у же у Львові, оптимістів серед прихильників галичан було більше, ніж достатньо. Так, усі розуміли, що обіграти на замовлення тричі поспіль команду Сергія Колточихіна, нехай і за підтримки рідних трибун – завдання надскладне. Але при цьому у місті Лева вважали, що нашим ватерполістам воно цілком до снаги.

19390640_1460804633986276_3638125450410956279_o.jpg

Як не прикро, але мусимо констатувати, що реалії життя виявилися дуже далекими від сподівань як самих динамівців, так і їхніх вболівальників. Вже початок зустрічі склався таким чином, що на екваторі стартової чверті на табло горіли цифри 0:2 – це аж ніяк не могло додати оптимізму львів’янам. Втім, на якийсь період гри, щоправда, тривав він не надто довго, здалося, що нарешті «Динамо» віднайшло свою гру і ось-ось має наступити злам на нашу користь. Та виявилося, що в третій грі плей-оф поспіль, як то кажуть, ми дивимося одне й те саме кіно. Справді, в це важко повірити, але три поєдинки пройшли за одним і тим же сценарієм.

Напевне, немає сенсу переповідати хід гри – хто хотів, той дивився гру наживо з трибун басейну СКА, або по телебаченню чи в Інтернеті. Зазначимо тільки, що знову ми спостерігали за більш-менш рівною боротьбою лише до того моменту, як рахунок став 2:2. А далі, образно кажучи, на водному майданчику знаходилася лише одна команда – нажаль, нею була команда з Харкова. Різниця лише в тому, скільки голів поспіль закидали слобожанці. У перші грі – чотири, в другій – п’ять. Цього разу найменше – три. Але це надто мала втіха для нас. Справа в тому, що в звітній грі динамівці примудрилися упродовж третього і четвертого періодів взагалі не закинути жодного м’яча. Тож підопічним Сергія Колточихіна не було необхідності щось вигадувати в атаці. Маючи цілком комфортну перевагу у три м’ячі, для них головним завданням було охороняти свої ворота, з чим вони більше, ніж успішно впоралися.

Треба відзначити, що якихось надзусиль слобожанці для цього не докладали. Чому? Все банально просто – динамівці зробили усе можливе, аби суперник провів гру у «курортному» режимі. Тому десь символічно виглядає той факт, що наприкінці гри «Динамо» не реалізувало пенальті: Олександр Дядюра, який до цього жодного разу не промахнувся з точки, поцілив у стійку…

Через 19 секунд після цього пролунала сирена і «Слобожанець» на львівській землі, себто на воді, почав святкувати своє друге поспіль чемпіонство. Вболівальники «Динамо» спостерігали за цією процедурою із сумом та душевним болем, але при цьому чітко розуміли – все поділу, переміг насправді сильніший. Але життя на цьому не закінчується – нам потрібно зробити правильні висновки, а далі працювати, працювати і ще раз гарувати, аби за рік чемпіонське свято повернулося нарешті на нашу вулицю.

 

Прес-служба ВК «Динамо» Львів

Фото - Євген Скиба

Последнее обновление ( 24.06.2017 )