Skip to content
logo
Водне поло в Україні    Наша адреса: waterpoloinfo@i.ua
 І С М
Інноваційні Системи
Менеджменту
www.ism-group.com.ua

Advertisement
Advertisement
Advertisement
Главная arrow Чемпионаты Украины arrow Мужчины arrow Провал третьої чверті: «Слобожанець» – «Динамо» – 6:3
Провал третьої чверті: «Слобожанець» – «Динамо» – 6:3 Версия для печати Отправить на e-mail
17.06.2017
imagesmyach.jpgУ Харкові, на водному майданчику басейну СК «Політех» сьогодні, 17-го червня, відбувся перший матч фінальної серії плей-оф за золоті медалі ХХVІ Чемпіонату України з водного поло серед чоловічих команд Суперліги сезону-2016/2017, в якому чинний володар титулу місцевий «Слобожанець» з рахунком 6:3 завдав поразки львівському «Динамо». Тож рахунок у серії до трьох перемог став 1-0 на користь слобожанців.

 

 

«Слобожанець» (Харківська область) – «Динамо» (Львів) – 6:3 (1:0, 1:2, 4:0, 0:1)

17 червня. Початок – 12:30. Харків. Басейн СК «Політех».

Судді: Георгій Махарадзе (Одеса), Олександр Качалов (Київ).

Делегат ФВПУ – Володимир Висотін (Київ).

«СЛОБОЖАНЕЦЬ»: 1. Віталій Петров, 13. Олексій Каліберда – 2. Денис Гурцкая, 3. Артур Однолєтков, 4. Микита Апостол, 5. Артем Саліхов, 6. Олександр Єрмаков, 7. Олександр Абрамов, 8. Михайло Черпак, 9, Вадим Євстратов, 10. Микита Бажинов, 11. Кирило Наволоков, 12. Олексій Остапенко, 14. Владислав Орлов, 15. Денис Гусаков.

Тренери – Сергій Колточихін, Сергій Столяров.

«ДИНАМО»: 1. Денис Волончук, 13. Костянтин Нікольський – 2. Орест Джура, 3. Юрій Мамєтьєв, 4. Максим Ратков, 5. Олександр Дядюра, 6. Роман Грищук, 7. Віталій Свіщов, 8. Костянтин Алєксєєв, 9. Владислав Бабаєнко, 10. Дмитро Алєксєєв, 11. Сергій Грішин, 12. Віктор Момот.

Тренери – Олексій Шведов, Ігор Зінкевич.

Голи: 1:0 – Євстратов (7), 1:1 – Дядюра (13), 2:1 – Абрамов (16), 2:2 – Ратков (16), 3:2 – Апостол (19), 4:2 – Однолєтков (20), 5:2 – Гусаков (21), 6:2 – Орлов (23), 6:4 – Ратков (28).

 

Поєдинки плей-оф завжди є особливими, а сьогоднішня гра ще й відкривала «золоту» серію сезону, що завершується. Тому немає нічого дивного, що початок зустрічі вийшов нервозним зі сторони обох команд. Гравці припускалися чималої кількості помилок, в першу чергу технічного характеру. Навіть у чисельній більшості у суперників на початках практично нічого не виходило.

Перший по-справжньому гольовий момент ближче до середини стартового періоду створили динамівці, але Мамєтьєв, отримавши м’яча на позиції стовпа, не зумів у ближньому бою переграти Петрова. Натомість слобожанці реалізували фактично перший свій шанс. До голу призвела стрімка контратака господарів, у фіналі якої Євстратов, вигравши позиційну боротьбу у Алєксєєва-старшого, отримав своєчасну передачу і парашутом перекинув м’яч через Волончука. Це був перший тривожний дзвіночок у матчі для нашої команди. Забігаючи трохи наперед, зазначимо, що динамівці чомусь на нього не звернули увагу…

Перший період так і закінчився за мінімальної переваги харків’ян – 1:0. Хоча цілком могло бути й 2:0. Адже отримавши другу в матчі чисельну перевагу після вилучення Бабаєнка, підопічні Сергія Колточихіна та Сергія Столярова влаштували справжній штурм воріт гостей, який продовжувався навіть після повернення на водний майданчик 9-го номера динамівців. Упродовж цієї осади воріт нашої команди м’яч по разу прийняли на себе стійка і поперечина, а ще два удари не досягли мети виключно завдяки сейвам Волончука.

Перша половина другої чверті, як і в першому періоді, глядачів закинутими м’ячами не порадувала. А звідки їм було взятися, коли кидків по воротах було обмаль. Особливо у цьому плані «відзначилися» львів’яни. Не зрозуміло чому, але складалося враження, що ніхто з них не готовий брати на себе відповідальність за кидок і тому віддавав передачу партнеру навіть тоді, коли можна було прицільно стріляти по цілі. Можливо, на них діяла магія кіпера господарів Петрова?.. Та як би там не було, а ми можемо констатувати, що справа дійшла навіть до того, що в середині другої чверті, маючи чисельну більшість, наші хлопці так довго розігрували м’яч, що в підсумку взагалі не спробували кинути по воротах. Виникає питання: а як можна забивати голи, коли ти навіть не намагаєшся виконати кидок?..

Втім, саме в другій чверті динамівці наочно довели самі собі, що Петров не є якимось суперменом, якому не можливо забити. На 13-й хвилині рахунок став 1:1. Так, звісно, у першому нашому голі заслуга перш за все належить Бабаєнку та Дядюрі. Перший у контратаці стрімко пройшов по правому крилу і своєчасно по діагоналі віддав передачу на протилежний фланг на Сашка, який підтримав партнера. Отримавши круглого, 5-й номер галичан «качнув» кілька разів кіпера і кинув у ближній кут: за мить м’яч затріпотів у сітці – 1:1. Гол вийшов красивий, але у цьому епізоді не обійшлося й без помилки воротаря: кіпер такого рівня, як Петров, не повинен пропускати м’ячі у свій, воротарський кут.

Багатою на події вийшла кінцівка другої чверті. Спочатку слобожанці розіграли комбінацію, яку з задньої лінії влучним кидком у правий від голкіпера кут завершив Абрамов. В цьому епізоді не можна стверджувати, що Волончук підвів команду, але точно він її не виручив.

Втім, другий пропущений гол у матчі психологічно жодним чином негативно на динамівців не вплинув. Навпаки, він десь навіть мобілізував підопічних Олексія Шведова та Ігоря Зінкевича. До великої перерви залишалося грати 42 секунди, а йти на неї з відставанням у рахунку динамівцям аж ніяк не хотілося. Тож розігравши м’яч з середини, львів’яни розіграли комбінацію, яку передачею від лицьової лінії справа на Раткова завершив Алєксєєв-старший. У свою чергу Макс майстерно звільнився з-під опіки Гусакова, скориставшись позиційною помилкою останнього, і з близькоє відстані прошив Петрова. Тож на екваторі матчу на табло басейну СК «Політех» горіли дві «двійки» – 2:2.

Третій період для «Динамо» розпочався оптимістично: гра тільки поновилася, а суперник залишився у чисельній меншості. Та що з того, коли ми у черговий раз не змогли реалізувати зайвого гравця. Причому м’яч втратили, навіть толком не почавши розігрувати комбінацію. А за три хвилини для динамівців почався той жах, який в підсумку і призвів до нашої поразки.

Почалося усе з голу Апостола, який отримавши передачу на позиції стовпа, спочатку «підняв» з води двох наших гравців, а потім «перевисів» їх у повітрі і закинув круглого у ближній кут: 3:2 – «Слобожанець» утретє вийшов вперед у матчі. У цей момент вірилося, що як і в двох попередніх випадках, динамівці відновлять статус-кво за закинутими м’ячами. Та не так сталося, як гадалося.

Справді, пропустивши третій гол, наші хлопці одразу великими силами понеслися, себто поплили, вперед. Але вийшло, що побігши в атаку, вони самі потрапили в полон, упродовж неповних двох хвилин пропустивши два голи, до яких призвели дві стрімкі контратаки слобожанців. Спершу господарі як по нотах розіграли вихід «два проти одного», який холоднокровним вбивчим кидком з трьох метрів реалізував Однолєтков. А за кілька десятків секунд вже Апостол ракетою пронісся по правому флангу і видав паралельну передачу на Гусакова, який відірвався від оборонців і в дотик переправив м’яч з двох метрів у фактично незахищені ворота. Саме ці дві контратаки однозначно й стали вирішальним моментом у матчі.

Рахунок став 5:2, а для поєдинків плей-оф – це надто серйозна фора. Та виявилося, що кошмар третього періоду для нас на цьому не завершився. Остаточно гостей «добив» Орлов, який з дальньої відстані кинув по воротах з-під Грішина, а Волончук, схоже, до подібного розвитку подій був не готовий. Тож перед заключною восьмихвилинкою ми «горіли» 2:6 і шансів на порятунок фактично не було ніяких.

Перша половина заключного періоду нічим цікавим не запам’яталася. Динамівці все ще відходили від «нокдауну» третьої чверті, а слобожанцям не потрібно було нічого змінювати – їх усе влаштовувало. Проснулися команди після того, як на 28-й хвилині Ратков таким собі кидком відчаю з середини майданчика змусив Петрова, що називається, зловити облизня і рахунок став 6:3.

На більше, щоправда, наших хлопців не стало. Хоча останні хвилини вони провели досить активно. Могли навіть десь повернути інтригу в кінцівці матчу. Але Бабаєнко не виграв очну дуель у Петрова, а гарматний кидок Дядюри прийняла на себе поперечина. Тож перший млинець фінальної серії вийшов для нас глевким – поразка з рахунком 3:6.

Звісно, програвати завжди неприємно, тим паче, коли мова йде про старт фінальної серії плей-оф за золоті медалі. Та з іншої сторони, нічого страшного не сталося – програно лише битву, але аж ніяк не війну. Однак для того, щоб перед домашніми матчами мати нормальну ситуацію, завтра, у другому матчі серії тут у Харкові, на полі суперника, треба все ж обов’язково перемагати. А для цього слід не шукати «крайніх», тобто винних у нинішній поразці, а спокійно усе проаналізувати і, головне, зробити правильні висновки. Причому добряче помислити слід усім, бо сьогодні дров наламали усі: і тренери, і воротар, і гравці – останні як в обороні, так і в нападі.

Прес-служба ВК «Динамо» Львів

Последнее обновление ( 17.06.2017 )