Головний тренер ватерпольного «Динамо» Ігор Зінкевич розповів про баталії першого туру у Дніпродзержинську, а також про новий міжнародний ватерпольний турнір, який наразі лише у планах.
Ігоре Іллічу, підбийте підсумки першого туру, за підсумками якого ви посідаєте друге місце в турнірній таблиці.
Задоволений командою в тих матчах, в яких ми виграли. Винятком буде лише
гра з «УФК «Динамо-2», на яку деякі гравці моєї команди вийшли з
недооцінкою суперника. Загалом, для нас було головне відчути «велику»
воду, оскільки тренуємося у Львові в маленькому басейні.
У грі з харківською академією імені Олексія Баркалова майже усі віддалися грі на 100 відсотків. Для нас це був хороший матч перед грою з маріупольським «Іллічівцем». В якісь мірі ми потренувалися на «великій» воді перед вирішальною грою.
Щодо матчу з «Іллічівцем», то приємно, що нас почали поважати. Якщо говорити про результат, то нам не пощастило. У перших двох періодах нас не виручив воротар Михайло Єзерський. Утім, поступово він ввійшов у гру. Хоч майже увесь матч програвали, однак були дуже близькими до того, аби наздогнати суперника у рахунку. Увесь четвертий період нам не щастило. Дмитро Лавришинець чотири рази влучив у штангу. Каркаси воріт приходили на допомогу супернику.
Наприкінці матчу тренер «Іллічівця» взяв третій тайм-аут, і відповідно порушив правила. Його, мабуть, ввело в оману табло, яке показувало, що він взяв лише одну перерву. Утім, ми цим не скористалися. Віктор Момот за десять секунд до сирени не влучив у ворота. Нічия вислизнула нам з рук. Попри це, матч вийшов дуже хорошим. Було багато глядачів, які отримали масу задоволення від такої гри. Дуже приємно, що грали не при порожніх трибунах.
В «Іллічівця» є перевага у тому, що він грає паралельно у чемпіонаті Росії. Не здивую, мабуть, нікого якщо скажу, що вони там набираються безцінного досвіду. Окрім того, маріупольці минулого сезону зіграли кілька принципових матчів з «БМК» і відчули смак таких баталій. Ми цього поки не маємо.
Знаю, Ви плануєте зробити свою лігу, в якій «Динамо» зіграє з поляками, молдаванами та білорусами.
Так, переговори вели і ведемо. Для прикладу, поляки за, тренер збірної
Молодви Михайло Нагорний також не проти. З ним недавно зустрічався наш
тренер Євген Наумчик. Будемо говорити з білорусами, однак у них є певні
проблеми, адже після Олімпіади звільнили багатьох тренерів. Дистанція
між нашими містами приблизно 600 кілометрів, тому було б реально
збиратися в одному місті і виявляти сильнішого. Плануємо зробити
оргкомітет турніру. Якщо все піде по плану, то в грудні до Львова
запросимо усіх тренерів і обговоримо деталі. Якщо буде якась інформація,
Вголос обов’язково про все дізнається першим (сміється).