Вадим Скуратов: Бронза «Динамо» - реально оцінені сили.
25.05.2012
skuratov_press.jpgПовернувшись до Львова після тривалої перерви, Вадим Скуратов став не тільки ключовим гравцем ватерпольного «Динамо», а й помічником головного тренера команди Ігоря Зінкевича.

Вклад відомого львівського ватерполіста у бронзовий комплект медалей «Динамо» є безцінним. Хоч і сезон в чемпіонаті України завершився, однак Вадим Скуратов через кілька днів разом з ветеранами «Динамо» вирушає до Італії на клубний чемпіонат світу. Гравці ветеранської команди не приховують, що на Скуратова розраховують особливо. А це й не дивно, адже у віці 45 років гравець потужно грає на професійному рівні. Про це та інше кореспондент Вголосу поспілкувався з титулованим ватерполістом.

Вадиме Станіславовичу, як оціните свій сезон після повернення до Львова?

Непогано. Вперше за останні роки провів увесь сезон за львівське «Динамо». Ми реально оцінили свої сили і виконали поставлене завдання – третє місце. Сьогодні ще рано нам боротися за вищі позиції. «Динамо» суттєво омолодилося, прийшло багато молодих гравців. Такі команди як «Іллічівець» та БМК «Харків» свій склад фактично не змінили. З ними боротися дуже складно. Якщо глянути на наш результат, я задоволений. Щодо рівня чемпіонату, то нам є куди рости.

Як показав цей сезон, Ви ще можете грати на професійному рівні. Чи є пропозиції поїхати працювати у сильніші чемпіонати, аніж український?

Якщо говорити про такі країни, як Мальта чи Індонезія, де водне поло не на дуже високому рівні, то туди можна їхати і бути граючим тренером. Утім, я не хочу. Бачу, що є перспективи у Львові і наразі це питання не розглядаю. Дуже сильно люблю Львів, у ньому народився та виріс. Та й сім’я тут мене тримає.

Чи цікаво Вам особисто грати в чемпіонаті України? Все-таки сильних команд не так багато.

Щодо команд, то це в кожному виді спорту. Це проблема не тільки України і водного поло. Приємно мені, що зараз у нас є кого вчити. Раніше мене вчили, а тепер усе навпаки. Утім, коли немає належних умов ти нічого не вдієш, які б заслуги за плечима ти не мав. Загалом, мені було цікаво грати в нашому чемпіонаті. Якщо я у віці 45 років граю на рівні з гравцями нашої збірної, то чого від неї можна очікувати? Та збірна, яка є зараз, пройшла свій пік. На великій швидкості вона йде на спад.

Що найголовніше для Вас як для гравця та тренера?

Передавати свою майстерність. Приємно, що Львів отримав хвилю молодих гравців. Тренери з різних команд часто мене питають де ми знайшли тих гравців, зважаючи на проблеми з басейнами.

Яким би хотіли бачити наступний чемпіонат України?

Є багато цікавих ідей. Наприклад цього року вигравали у Севастополя майже все, однак могли програти плей-оф і в турнірній таблиці були б уже четвертими. Є певна несправедливість, але з іншої сторони зберігається інтрига. Зараз хочемо повернутися до турової системи. Якщо буде вісім команд, плануємо провести стільки ж турів у кожному місті. Було б цікавіше, щоб на тури команди вивозили свої найсильніші склади, а не так як було у цьому чемпіонаті, коли Севастополь виставляв свій найсильніший склад лише на вирішальні матчі. Також вважаю, що потрібно більшу ставку робити на молодь.

У нас в чемпіонаті дуже великі простої. Зіграли останній матч у травні, наступний, уявіть собі, у грудні. Могли б спокійно поїхати у Молдову. Утім, вони, як і Севастополь та Львів, тури чемпіонату можуть прийняти тільки влітку. Взимку тури би приймали Харків, Маріуполь, Дніпродзержинськ. Хоч і при такій схемі будуть прохідні ігри, у них ставитимемо інші завдання. Кожна команда-господар повинна відповідати за тур, за те, щоб він пройшов на високому рівні. Словом, такий варіант проведення чемпіонату можливий.

І на останок, кілька слів про клубний чемпіонат світу серед ветеранів.

Турнір пройде у червні у курортному місті Річчоне, що в Італії. Львівське «Динамо» виступатиме у категорії 45 років і старші. Середній вік нашої команди нашої команди – 52 роки. Загалом, команду вдалося зібрати непогану, однак як ми зіграємо, покаже лише турнір. У групі в нас непрості суперники: команда з Бразилії, США та Туреччини. Особливо б відзначив американців та бразильців. Хоч і з ними буде непросто, однак для них подарунком ми не будемо (сміється).

 

Богдан Пастернак.

 www.vgolos.com.ua

 

 

Последнее обновление ( 21.07.2012 )