Валерію Михайловичу, за час проведений зі збірною у Словаччині думка, мабуть, склалася про кожного. Як оціните виступи ватерполістів «Динамо» у складі національної команди у відборі на Євро?
Трохи розчарував Юрій Маметьєв. З його даними мав би показувати куди кращу гру. В іграх кваліфікації загубився, відійшов на другі плани. Більш-менш стабільно на своєму рівні відіграв Олександр Дядюра. Ще би частіше брав на себе в завершальній фазі, а не шукав кому з партнерів віддати м’яча – було б краще. Орест Джура ще молодий, видно в чому потрібно додавати. Можливо, через травму не сподобався Максим Осика. Помітно, що грає ще з острахом та не надто активно.

Дещо розчарував Костянтин Алєксєєв. Потрібно трохи попрацювати над психологією, адже зараз це шкодить команді в фазі атаки та віднімає певну кількість голів. У команді КЗ ЛОР ЛУФК Костянтин був лідером і це розумів прекрасно. У збірній такого, звісно, що не буде. Ігор Качеджи непогано відіграв в обороні, однак техніка трохи «підкачала». Помітна напористість, однак результативних дій практично немає. Натомість є брудна гра, за яку він декілька разів вилучався. Антон Погосян відіграв лише з французами і не зміг ніяк себе проявити. Роман Грищук теж відіграв слабенько. За помилки його вилучили в першій грі, в наступній теж награв на видалення. Так старається, однак впевненості та сили в завершальному ударі немає.

Як визначали кого з воротарів виставляти на гру?
Перш за все, дивилися як хлопці себе почувають. На ранковій розминці бачили хто готовий краще фізично та психологічно під сьогоднішню гру. Обидва голкіпери, і Нестор Бабський, і Костянтин Нікольський провели матчі на приблизно однаковому рівні, до них претензій майже немає. Щоб детальніше вам розказати необхідно вдаватися до статистики, вона у нас є. Хіба що, можна відзначити Нестора Бабського за його кращу стресостійкість. Він все-таки, як на мене, проявив себе трішки краще.

Щодо решти гравців збірної. Як вони проявили себе?
На хороших обертах відпрацював Володимир Войтенко. Були моменти, коли він втрачав м’яч, та сказати, що погано зіграв язик не повернеться. До нього, як і до воротарів, питань мінімум. Вадим Євстратов не показав чогось особливого. Втім від нього я й не очікував надрезультатів, а от свою роль на підігруванні він виконав, віддав кілька гольових передач.

В захисті добре відіграв Олександр Абрамов. І якщо нейтралізовувати нападника суперників у нього ще виходило, то реалізувати власні шанси в атаці – ні. З п’яти-шести метрів він бив то вище воріт, то просто у воротаря. Забив одного разу, а змарнував набагато більше моментів. Ще Володимир Криволапов залишився. Видно, що хлопець старається, але для збірної він поки що ще «сируватий».

Загалом у збірній були люди, які відверто не вірили в те, що ми можемо зробити результат. Хлопці розуміли, що ми програємо і просто відбували номер. Звісно, над цим, а саме над їхньою психологією, нам також потрібно ще багато працювати.

Як позначилися на результатах у кваліфікації на Євро декілька днів перепочинку між збором у Львові та словацькому Кошице?
Ми відштовхувалися від власних можливостей. Хоча більшість збірників і так перебувала вдома, адже вони львів’яни. На два-три дні додому їздили лише кілька людей. Бувало й гірше. Не бачу якихось значних проблем у цьому, що могли би вплинути на результат в підсумку.

Збірна України брала участь у Світовій лізі. Чи правильно буде сказати, що її розглядали теж як етап підготовки до матчів кваліфікації на чемпіонат Європи?
Так, але своїми перенесеннями всю нашу підготовку звели нанівець. Без пояснення причин ігри перенесли з травня на жовтень. І замість награних взаємозв’язків та набутого досвіду отримали майже півроку перерви між іграми. Через відсутність додаткових джерел фінансування в ніяких додаткових турнірах участі брати не могли. Басейни влітку ніде, окрім Львова, не функціонують, клуби у відпустках.

Виходить, що за такий короткий проміжок часу втратили всі здобутки і напрацювання від Світової ліги?
Виходить, що так. І не лише це, а й кількох гравців збірної. До прикладу Микита Апостол, у якого зараз травма. Або ж Денис Гусаков, участь якого в збірній тепер під питанням. Причиною його відсутності на відборі стало навчання, яке спортсмен ніяк не зміг пропустити.

Рівень Світової ліги для української збірної поки завдання не з простих. Можливо, варто пошукати якісь більш прийнятні варіанти, наприклад Ліга Націй?
Хотів би, щоби наші ватерполісти не тільки змагалися з найсильнішими збірними і отримували б від них цілу сітку м’ячів, а й знали смак перемог у міжнародних зустрічах. Та все впирається у фінанси, плюс потрібно узгоджувати ці матчі з календарем внутрішнього чемпіонату. Поки ж ще раз пробуємо свої сили у Світовій лізі. З суперників у групі – Іспанія і Чорногорія. А щодо Ліги Націй, то, можливо, і нам було краще грати там.

Команда знову братиме участь у Світовій лізі. Де будете проводити домашні матчі?
А у нас їх не буде. Просто немає де. Харків відмовився, а інших басейнів, що відповідають нормам, немає. Тому гру з іспанцями, яка мала бути домашньою, проведемо на виїзді. Чи є сенс у двох іграх з суперниками, які будуть на голову або й на кілька сильніші? Якщо ні – для чого тоді взагалі водне поло? Тужитися, робити вигляд що є інтерес до цього виду спорту, що є збірна? Є люди для яких це головне заняття, а потрапляння в збірну – питання престижу. Тому питання такі вважаю риторичними.
Який зараз потенціал у збірної України? З якими командами можна проводити паралелі? У відборах на Євро ми уже поступаємося Ізраїлю та Білорусі – командам, які, мабуть, мали б обігрувати.

Ми, на жаль, трохи опустилися за рівнем. А ті збірні, яких Ви назвали, навпаки піднялися. Звісно, з білорусами ми можемо не тільки грати на рівних, а й взагалі їх обігрувати. Щодо жеребкування кваліфікації на Євро, то воно дивує. Мені взагалі цікаво як воно відбувається, адже у відборі на чемпіонат Європи нам потрапили знову білоруси, словаки та французи? Хіба таке може бути? Співпадіння? В одній групі можуть зіштовхнути трьох попередніх учасників чемпіонату Європи, а в іншій залишити відверто слабші команди. За яким принципом це роблять для мене секрет.

За яких умов збірна стане сильнішою? Що потрібно зробити в Україні для цього?
Будьмо реалістами – це практично нереально в теперішніх умовах. По-перше, потрібна урядова програма з розвитку. В тому ж Києві водне поло нікому не потрібне. Є один ентузіаст серед депутатів міськради, який допоміг вибити басейн. Однак час там вечірній, дев’ята година вечора. І ніхто дітей з іншого району на тренування везти туди не буде. Хіба що з найближчих кількох вулиць.

Починати завжди потрібно з дітей. Їм потрібен приклад для наслідування, для наочного прикладу. Щоби тренер міг прийти і показати «в цій ситуації потрібно поступати так, а тут – ось так». І в основі всього цього – достатня кількість басейнів.

У Кам’янському скоро розпочнеться новий розіграш чемпіонату України та одразу ж запланований збір національної команди. Чи будуть якісь зміни у складі?
За молоддю я слідкую і особливого прориву ні від кого не чекаю. Навряд чи мене хтось вразить настільки, що зможе потрапити у склад збірної. Що ж до збірників, то хлопці залишаться у Кам’янському після матчів своїх команд. Ніяких спарингів на цей збір не передбачено. Чи будуть зміни у складі? Скоріш за все – ні. Зробимо аналіз попередніх ігор, проведемо роботу над помилками. Хто буде краще готовий – той і поїде грати Світову лігу. Тринадцять гравців відправляться на матч з Чорногорією. Сам матч відбудеться 12 листопада. А ще через два тижні зіграємо з Іспанією.

В інтернеті уже з’явилося повідомлення про конкурс на посаду головного тренера збірної. Коли у Вас завершується контракт з збірною України?
Контракт у мене до кінця року. А конкурс оголошується щороку. Ми подаємо документи, що необхідні для роботи у збірній. Кандидати пишуть плани підготовки, своє бачення розвитку збірної. І тоді вже комісія розглядає всі папери і вирішує: кого залишити, кого не подовжувати, а кого запросити. Я ж працюю зі збірною до кінця року і на наступний рік знову подам документи. Готовий попрацювати ще.

Чи задоволені своєю роботою з командою? Що вдалося Вам втілити в життя, а що – ні?
Ми хотіли потрапити на чемпіонат Європи. Шкода, що не вдалося. Можна сказати, що хотілося більшого, однак поки що не виходить. Є обмежена кількість гравців, обмежене фінансування.

Якщо брати до уваги тих же львів’ян у збірній, то в плаванні іншим збірним вони не поступаються. Різниця виявляється вже коли доходить справа до ударної техніки, роботи з м’ячем. Хоча я й наголошував на цих аспектах, та рівень досі не той, який я хотів би бачити.

Своєю роботою більше не задоволений, ніж задоволений. Будь-який тренер повинен бути чесним перед собою та казати саме так, якщо завдання та результат
відрізняються. Незважаючи на все це, думка покинути збірну не виникала. Дуже хочу побачити плоди своєї роботи: як не зараз, то бодай за декілька років.

ВК «Динамо» (Львів)
Більше новин на офіційному сайті ВК "Динамо" (dynamolviv.com)
Фото (waterpolo.org.ua)