“Спортивна газета” (№49, червень 2008 р.)

Головний опонент Маріуполя – загін сумісників-іноземців?

До півфіналів чоловічого чемпіонату України ще кілька днів, але “артпідготовка” почалася задовго до приїзду учасників у Севастополь.

Так, на сайті ватерпольного клубу “Іллічівець”, а згодом і на веб-сторінці національної федерації було вміщено матеріал “Скриті ігри навколо басейну”, де зокрема наводяться міркування наставника маріупольської команди Олександра Обєдинського щодо деяких пунктів положення про ці змагання. “СГ” друкує витяг з цієї публікації та коментар головного тренера збірної України Вадима Скуратова. При цьому наведені азовським автором Ігорем Ребровим аналогії з “адмінресурсом” у футболі ми свідомо оминаємо. Адже мова про гру на воді. 

Олександр ОБЄДИНСЬКИЙ, головний тренер “Іллічівця”:

– Новація нинішньої першості в тім, що по ходу регулярного чемпіонату всі команди в будь-який момент дозаявляють іноземців, готуючись до вирішальних матчів плей-офф. Ліміт – максимум троє, а наші “легіонери” – без обмежень. Під терміном “легіонери” маю на увазі українських гравців, що одночасно виступають у сильних зарубіжних клубах. Троє хорватів, наприклад, узяли в ХПІ, коли в своєму чемпіонаті вони закінчили сезон, а в перерві грають в Україні. Що дивно, іноземних гравців завжди й скрізь заявляють в усіх видах спорту на весь чемпіонат, а не на декілька ігор. Крім України, дозволу легіонерам грати в двох чемпіонатах одночасно, більше ніде немає. Це просто суперечить спортивним принципам. У “Іллічівці” таких не було й не буде. Ми виступаємо тими гравцями, яких самі й зростили. Вірю, що за рахунок майстерності, самовіддачі, колективізму, вони сильніші від зарубіжних зірок.

– Складається враження, що ввели ці правила з єдиною метою – забрати чемпіонський титул в “Іллічівця”...

– Стверджувати однозначно не можу. Правда, один сайт двічі друкував інформацію, що “Іллічівець” нарешті програв. Не судитиму, чи це випадковість, чи бажання певних сил насолити нам. Хоча, помилка, якщо вона повторюється неодноразово, наводить на певні думки.

– Чи підтримаєте відносини зі збірною України, більшість гравців якої складають маріупольці?

– Тільки як тренер базової команди. Не маючи  нормальних умов, уваги керівних органів та фінансування збірної, яку фактично було кинуто напризволяще, я пішов з поста її головного тренера ще в 2005-му. Підтримували тілько Металургійний комбінат імені Ілліча та маріупольська федерація.

– Чи позначається на суддівстві бажання чиновників “виграти” в “Іллічівця”?

– Інколи практикується запрошення іноземних арбітрів. Як на мене, вони не псували й судили об’єктивно. Чи буде це на іграх плей-офф – у компетенції федерації та міністерства. По матчах, уже зіграних цього сезону, ми не відчули упередженості до нас. Та повторюю, система змінилася, й усе залежить не від попереднього турніру. Допоки претензій у мене немає, і це момент немалої важливості.

Вадим СКУРАТОВ, головний тренер збірної України:

– Про яку інтригу може йтися, коли чемпіон фактично з’ясовується в два-три тури? Здається, ми останні в діапазоні від СНД до Канади та Австралії, хто не розігрував плей-офф у водному поло. Так давно вже змагаються Росія, Угорщина, Словаччина, країни колишньої СФРЮ, не кажучи вже про Західну Європу. Навіть за вихід у Серію А1 в Італії, де я виступав за “Салерно”, призначається суперфінал між “Півднем” і “Північчю”. Й у невеличкій польській лізі, де всі поступалися тодішньому моєму “Почтовцю” з Лодзі, плей-офф грався беззастережно.

– Ви дійсно хотіли розбурхати наш “силіконовий” чемпіонат, але думку держтренера не всі поділяли?

– Можу вам показати протокол засідання тренерської ради в другій декаді листопада 2007 року, де на новий регламент погодилися всі включаючи Олександра Обєдинського. Не знаю, чи маріупольці наперед підстраховуються від проблем у серіях ігор за медалі, але вони, перепрошую, трохи смикають факти. Дозаявити  іноземця тільки на плей-офф не дозволено. Треба, аби такий гравець взяв участь у 50 відсотках матчів регулярного чемпіонату. Конкретно – бодай у трьох турах з шести. Навіть ватерполіст з українським паспортом мусить провести мінімум сім календарних матчів після повернення з-за кордону, аби його допустили в плей-офф.  І ще. Один з наставників “Іллічівця” Олексій Теренік отримав під своє крило “молодіжку”, чому я в якості держтренера тільки радий. Це до питання про Маріуполь і “центр”. Повірте, якби не “Іллічівець”, а львівське “Динамо”, де я з кожним першим знайомий з дитинства, перемагало майже десять сезонів поспіль, то теж наполіг би на плей-офф.

Записав Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ, “СГ”

Текстівка:

 Збірна України – логічне поєднання кращих сил Маріуполя, Львова, Севастополя та Харкова

Фото Андрія ПИВОВАРА