За підсумками виступів 2016-го дві ужгородські юнацькі команди 2002 та 2004 років народження стали чемпіонами України з водного поло. Для нашого обласного центру – це вагомий здобуток у цьому виді спорту. Тож про розвиток водного поло й не тільки довідувався в голови обласної федерації водних видів спорту Роберта Левицького.
– Федерація водних видів спорту була створена в 2007 році, тоді мене «вмовили» її очолити. На той час ми не мали жодного діючого водного комплексу, тож почали з відновлення водних споруд, які не працювали. Коли в 2011-му вдалося поновити роботу басейну в спорткомплексі «Буревісник», за підтримки обласної адміністрації (особлива подяка начальнику управління молоді та спорту Закарпатської ОДА Віталію Ерфану) створили на його базі відділення ФСТ «Динамо» з водного поло. Але початок був непростим – бракувало тренерських кадрів. Тоді звернувся до відомого нашого тренера з водного поло Ісрафіла Василькіна, який на той час працював у Росії, й переконав його повернутися до Ужгорода. «Піднімати» водне поло ми почали в складі трьох тренерів – Ісрафіла Василькіна, Сергія Кисилюка та Генадія Мордвінцева. Згодом, завдяки наполегливій праці, вдалося сформувати класні дитячі команди. А тепер наша область задає тон в українському водному поло в цій віковій групі, й не лише. Сьогодні двома дитячими командами (2002 та 2004 років народження), окрім чемпіонату України, ми беремо участь у відкритому чемпіонаті Угорщини, де грають найсильніші команди Європи. Приємно, що на сьогодні посідаємо в обох вікових групах другі сходинки.
Водне поло вражає своїми результатами, а що скажете про плавання?
– Тут результати не такі високі, проте за масовістю дітей, які займаються плаванням, маємо одні з найкращих показників в Україні. А як відомо, масовість із часом переростає в якість. Вже виховали першого кандидата в майстри спорту, є ще кілька перспективних дітей, які, можливо, в 2017-му виконають нормативи КМС, сподіваємося, що в 2017 – 2018 роках матимемо й першого майстра спорту. Будучи головою постійної комісії Ужгородської міської ради, в 2007 році проводив своєрідний експеримент: опитування в УжНУ з метою з’ясувати, скільки ужгородських студентів першого курсу тримаються на воді й можуть без зупинки проплисти 50 метрів. Отримав вражаючі дані: 93% з опитаних не могли цього зробити, тож головним завданням для нас було навчити якомога більше дітей плавати.
У 2010 році після майже 10-річної перерви за сприяння тодішнього мера Віктора Погорєлова вдалося створити відділення плавання при ДЮСШ, запросив на роботу чотирьох тренерів. Дякую цим наставникам, які в непростий час за символічну плату дали згоду працювати в щойно створеній секції з плавання – це Олег Ковган, Світлана Качемба, Наталія Колечко. Окрема подяка Віолетті Мокіній, яка тоді, незважаючи на свій поважний вік, допомогла нам у підготовці дітей. Саме завдяки їй у 2010-му нам вдалося створити при ДЮСШ відділення з плавання. За ці 6 років роботи ми «поставили» на воду понад 3 тисячі юних ужгородців.
Сьогодні в нашому обласному центрі займаються плаванням більше тисячі дітей. Наразі азам їх навчають у спортклубах та секціях: СК «Олімпік», СК «На старт», СК «Зінедін», відділення плавання в Ужгородській ДЮСШ-1 та при Ужгородській районній ДЮСШ. Окрім того, 130 дітей займаються водним поло при фізкультурно-споривному товаристві «Динамо». Але в останньому виді ми обмежені в наборі нових вихованців, бо можемо тренуватися лише в одному басейні. Сьогодні бажаючих займатися водним поло велика кількість, але не можемо взяти всіх охочих.
Дитяче водно поло має вагомі успіхи, є також хороша команда ветеранів, а як щодо дорослого водного поло?
– На сьогодні для його розвитку в нас, на жаль, нема умов. Коли сюди приїжджали на поєдинки команди з Києва, Харкова, Одеси, дуже дивувалися, яким чином за таких умов маємо хороші успіхи? В нашій області відсутні басейни, які б відповідали стандартам гри у водне поло. Ми навіть не маємо змоги приймати міжнародні дитячі матчі через це. Тож у чемпіонаті Угорщини доводиться грати всі матчі на виїзді, як господарі орендували басейн та приймали команди в м. Сентеш (Угорщина).
– Ще в березні 2016-го на парламентських слуханнях Верховної Ради України я озвучив ідею щодо концепту розвитку Ужгорода та Закарпаття загалом у напрямі ефективного використання геотермальних джерел. Наш край унікальний, бо має ці джерела на економічно вигідній, доступній глибині. Своє бачення розвитку краю з парламентської трибуни доніс до голови комітету ВРУ з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артура Палатного, міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова, голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Сьогодні в цьому питанні маємо потужну підтримку з боку народного депутата Роберта Горвата, керівництва Ужгорода та заступника голови комітету, голови підкомітету з питань фізичної культури та спорту ВРУ Дениса Силантьєва. До слова, 26 січня Денис Олегович має відвідати Ужгород (Інтерв’ю проводилося 19 січня. – Авт.), ознайомитися з потенціалом нашого краю, також заплановані зустрічі з міським головою та депутатським корпусом нашого обласного центру. Переконаний, що завдяки нашим природним ресурсам ми справді зможемо збудувати водний комплекс, щоб відповідав усім сучасним олімпійським стандартам. Він дав би можливість розвиватися всім п’яти олімпійським водним видам спорту та багатьом неолімпійським. Завдяки такому об’єкту ми б мали стати всеукраїнським та східноєвропейським центром із водних видів спорту, бо єдиний такий в Україні, через анексію Криму, став нині для українських спортсменів недоступним. Минулого року на День міста нас відвідали 38 послів із різних країн світу. На бізнес-форумі за їх участі перший заступник міського голови презентував проект «Акватік-центр Ужгород», була озвучена позиція керівництва Ужгорода щодо розвитку цього проекту. Нині нам слід розуміти, що останні 20 років ми використовуємо той потенціал, який заклали наші предки, але він себе вже вичерпав, щоб розвиватися, місту потрібно створювати нові сучасні бюджетоутворюючі проекти.
Цікаво, де можливо збудувати такий суперсучасний геотермальний водний комплекс?
– Уже є попереднє рішення міської ради про створення комунального підприємства «Акватік-Центр Ужгород», яке візьме на себе юридичну функцію будівництва цього об’єкта. На найближчій сесії має розглядатися питання щодо передачі землі цьому КП для будівництва водного центру. Такий крок свого часу зробила Угорщина, зокрема в Дебрецені, Мішкольці, Хайдусобосло, Хевіз та багатьох інших містах, де геотермальні центри стали основними бюджетоутворюючими структурами.
У багатьох видах кращі спортсмени намагаються перейти в закордонні команди. У вашій федерації є кадровий відтік?
– Сьогодні угорці, словаки, серби, хорвати, румуни (команди цих країн беруть участь у відкритому чемпіонаті Угорщини з водного поло) бачать наших дітей, і всі вони в перспективі хотіли б запросити кращих ватерполістів до своїх команд. У свою чергу, ми всіляко підтримуємо наших дітей у прагненні грати в кращій закордонній команді й таким чином прогресувати. Саме з цією метою й виступаємо у відкритому чемпіонаті Угорщини, щоб наші юні спортсмени грали з найсильнішими європейськими командами. Сьогодні кілька дорослих гравців виступають у провідних чемпіонатах європейських країн: в Португалії, Німечинні, Франції. Ці хлопці потрапили на такий рівень завдяки зваженій позиції тренерів, які розуміли, що до певного рівня забезпечать розвиток, а далі потрібні умови, яких у нас немає, тож всіляко сприяли переходу здібних у закордонні команди.
– Потрібно не боятися ставити амбітні плани. Слід розуміти: для того, щоби ми могли виростити олімпійських чемпіонів, нам потрібна потужна спортивна інфраструктура. Шанувальникам водних видів спорту бажаю здоров’я, спортсменам – нових досягнень, а всім, хто вболіває за них, аби якнайскоріше на Закарпатті був свій водний геотермальний центр, який би відповідав олімпійським вимогам. Усім закарпатцям – заможних, комфортних умов для життя та процвітання нашого краю.