- Відібратися на змагання такого рівня – це вже престиж для держави. Прорив нашої команди на Європейські ігри став сенсацією. На кваліфікаційних іграх ми були єдиною групою, у якій грало шість команд, в інших групах змагалося по п’ять країн. Ще до виїзду в Нідерланди були такі «доброзичливці» в нашому ватерпольному світі, які, знаючи в яку потужну групу ми потрапили, зловтішалися: «ну що, хлопці, сядете там на мілину». А ми не лише достойно відіграли, ще й ліцензію у Баку здобули. За моєї пам’яті такого успіху давно не було. В Європі прогриміло: українське водне поло існує! І це при тому, що ми через фінансову кризу на межі згасання. Але хлопці дали надію, що майбутнє у нашого водного поло з такими гравцями все таки є! І з нами варто рахуватися! Вони молодці!

- З огляду на це, цікаво було би почути імена ватерполістів, які найкраще спрацювали на кваліфікаційних іграх

- Стільки доброго хочеться сказати про капітана, львів’янина Богдана Дзядика, який є справжнім лідером команди і дуже допоміг хлопцям налаштуватися на гру. Богдан забив п’ять голів. Відзначу і центрального захисника Стаса Дубеліра (Львів), це думаючий гравець, ще й грає лівою рукою, що створює багато незручностей суперникам. Одесит Денис Гусаков забив два вирішальних голи. Добре зіграв Матвій Железняк зі Львова. Приємно здивував воротар Владислав Галясовський (Дніпропетровськ), який вперше яскраво проявився саме на цій грі, він нас дуже виручив. Не підвів і Влад Дулін, який проживає у Бельгії, проте є громадянином України і грає за нас. Його батьки також приїхали до Нідерландів вболівати, ще й допомагали нам. Дякую їм, адже було так непросто - захворіли гравці,  тренер команди Євген Наумчик. Та це ще виявилися не всі наші неприємності.

- Які ж прикрощі вас ще спіткали у Нідерландах?

- Найважливіший матч був з голландцями. Боротьба йшла конкретно за олімпійську путівку у Баку. Наскільки було складно, знаємо хіба ми і хлопці. Жили в 30 хвилинах їзди до басейну, об 11:30 у нас була гра з білорусами, а вже о 18:30 в той же день грали з голландцями. Мої хлопці, вимотані дорогою, хворобою, проти голландців, які у себе вдома, де, як відомо, і стіни допомагають. Та їм, певно, рідних стін замало було, підключили ще й суддів. Під час гри необ’єктивно вилучалися за «порушення» наші провідні гравці – Стас Дубелір, Влад Дулін, Богдан Дзядик. Спершу їх тричі вилучали на 20 секунд і ми грали в меншості, а це, якщо добре скористатися моментом, майже стовідсотковий гол! А потім хлопців вилучили повністю з правом заміни на інших гравців: у другому періоді Саву Попика, у четвертому Дуліна та Дзядика. Відокремивши лідерів від команди, нашу гру сподівалися зламати! Один грек, спостерігаючи це, навіть не витримав і підійшов до делегата змагань: «Що ви робите?! Це ж не дворовий чемпіонат, а ЄВРОПЕЙСЬКИЙ»

Це я вже мовчу, що в нас за гру було 14 вилучень гравців, у голландців лише 6, у наші ворота призначили 2 пенальті, в їхні одне. Такі ігри виграти нереально, - сказав би я до Нідерландів. Та хлопці зробили неможливе. Їх перемога за таких умов - доказ, що ми здатні ДАТИ БІЙ! Ще й при нашому нульовому фінансуванні.

Після гри греки висловлювали нам своє захоплення: «Ви бійці!». Цю гру я запам’ятаю на все житті і завжди ставитиму в приклад наступним поколінням ватерполістів.

-  На які місця реально претендувати нашій команді на Європейських іграх у Баку?

-  На початку інтерв’ю ви самі назвали скільки країн - грандів європейського водного поло змагатимуться у Баку. Франція ще відносно, а решта країн дійсно мають дуже потужні ватерпольні команди. Тож пробитися у першу вісімку навряд чи реально. Справа в тому, що в усіх цих країнах команди сформували і почали готувати за два роки (!) до Європейських ігор, ми ж внаслідок відсутності нормального фінансування збоку міністерства, зібрали збірну лише у грудні. Для прикладу, ті ж голландці, з якими грали кваліфікацію, в рамках підготовки відіграли більше 160 ігор, ми ж лише два турніри.

У Баку гратимемо у групі «А»: Італія, Росія, Франція, Україна. Наш шанс - виграти у французів, що дозволить посісти третю сходинку турнірної таблиці і у подальшому боротися за 8-11 місця. Це буде дуже хороший результат! До слова, певно, ми і відкриватимемо олімпіаду грою з Італією. У підгрупі ми четверті, а, як правило, спершу грають перші-четверті номери.

-  А цього я вам зараз не скажу. Це буде некоректно по відношенню до дітей, ще й може сприяти зниженню мотивації до подальших якісних тренувань в тих, кого вже точно включено до команди. Нехай усі хлопці зараз стараються і борються за квиток до Баку. Склад команди оголосимо вже на останньому зборі. Але заміна деяких гравців буде точно. Дійсно, є хлопці, які в Нідерландах, на жаль, не впоралися. Просто інколи діти показують хорошу гру на чемпіонатах України, непогано виглядають і на невеличких міжнародних турнірах, а коли потрапляють у екстремальну ситуацію - губляться. Через брак досвіду міжнародних ігор. А у Баку ж буде суперекстрим! Нам би хлопців більше на міжнародні турніри повозити, але це можливо лише їхнім коштом. Тож чи багато наїздимося?!

-  Тобто на змагання, як правило, діти подорожують за свій рахунок… А чи не призводить це до того, що до збірної потрапляють не кращі, а ті, хто мають гроші для виїздів на турніри ?

-  Такого у нас ще не було. При відборі у збірну все повністю об’єктивно. Траплялися ситуації, коли хороші гравці не мали грошей для виїзду на змагання, для таких дітей ми кошти знаходили – просили  у обласних федераціях та спонсорів.

-  Георгій, насамкінець, в існуючих (чи, навпаки, майже відсутніх) умовах який план підготовки команди до змагань у Баку?

-  У травні та червні проведемо тижневі збори у Львові. Зіграємо спаринги з командою майстрів «Динамо». Звичайно, бажано ще і на міжнародному турнірі побувати, та навіть за умови, що знайдемо якесь фінансування, це нереально. Адже на такі турніри запрошують приблизно за півроку, нас ніхто нікуди не кличе, бо всі знають, що не маємо грошей.

Ось так, на жаль, не живемо - виживаємо. Однак радує, що хлопці налаштовані радісно, оптимістично та по бійцівські. У Баку готові показувати хорошу гру і хтозна, можливо, створять ще одну сенсацію. Хай допомагає їм БОГ!

Розмовляла Наталія Васьо