|
 Львівське ватерпольне «Динамо» по ходу чемпіонату підсилилося гравцем
національної збірної Словаччини Мартіном Мравіком. Словак безболісно влився у львівську команду і став одним з лідерів
колективу. Високий рівень гравця підтверджує і його статистика у матчах. Словак
грає за наступним принципом: стабільність – ознака класу. Мартін полюбляє
забивати усім, а найголовніше створює проблеми принциповому супернику
львівського «Динамо» маріупольському «Іллічівцю». В останньому турі у
Маріуполі львів’яни з рахунком 6:3 перемогли свого головного суперника
"Іллічівець" і зберегли шанси поборотися за чемпіонство. Саме зі
спогадів про тур у Маріуполі і розпочалася наша розмова з Мартіном Мравіком.
Мартіне, що скажеш про радісний тур у Маріуполі і
зокрема про перемогу над головним суперником маріупольським «Іллічівцем»?
З «Іллічівцем» зіграли спокійно, вдалося продемонструвати свою гру. Воротар
Михайло Єзерський добре відстояв у цьому матчі і його впевнена гра
передала на усю команду. Якби ми програли, програли б увесь чемпіонат. А
так боротьба продовжується. Тепер потрібно зробити останній чемпіонський крок.
Він буде найважчим. Добре, що ми граємо вдома і психологічна перевага буде на
нашому боці. Та й підтримка вболівальників зіграє не останню роль.
У Львові чемпіонський матч зіграєте у відкритому басейні. Де тобі
легше грати: у закритому чи відкритому басейні?
Мені особисто простіше у відкритому. Вважаю, що водне поло – літній вид спорту,
тому треба вміти грати і на вулиці. Думаю, і команді буде легше грати у
відкритому басейні.
Відійдемо від чемпіонату України. Не секрет, що у Львові ти опинився
завдяки іншому гравцю «Динамо» Дмитрові Лавришинцю, з яким ти добре знайомий по
виступах у чемпіонаті Франції.
Так. З Дмитром ми грали в одному клубі у Франції. Коли він сказав, що є
можливість приїхати допомогти «Динамо», я погодився. Довго не
думав, погодився одразу. Розумів, що поїду до України і наберуся нового
досвіду.
Що знав про українське водне поло до того, як сюди приїхав?
Два роки тому ми грали зі збірною Україною у Харкові. Ми тоді перемогли з
різницею у п’ять голів. З цього я побачив, що рівень водного поло в Україні є
нормальний. Зараз у чемпіонаті є дві-три команди є непоганого рівня.
Кого знав з львівської команди, окрім Дмитра Лавришинця?
Вадима Скуратова та воротаря Михайла Єзерського. З Михайлом я грав за словацьку
команду з міста Кошице.
Як тебе сприйняли в команді?
Супер, жодних проблем. В команді хороша атмосфера, я подружився з гравцями,
яких не знав. Загалом, у Франції знають, що я також граю за львівське «Динамо».
Усі розуміють, що у мене тут непогані умови. Мене все влаштовує.
Були у тебе переживання за те, що не зіграєш так, як від тебе очікує
керівництво команди?
Ну як сказати? Дмитро Лавришинець сказав мені наступне: якщо зіграю на своєму
рівні, усе буде добре. Приблизно так і сталося.
Як впливає на твою гру те, що ти не тренуєшся з командою, а
приїжджаєш тільки на матчі?
Звісно, це проблема. Утім, Дмитро Лавришинець, Вадим Скуратов та Олексій Шведов
– досвідчені гравці. Вони знають як грати та що підказати молоді. У грі не
завжди відчувається, що ми не тренуємося разом.
Що скажеш про місто Лева?
Мені тут подобається. У Львові хороша атмосфера європейського міста.
P.S. Вирішальний тур чемпіонату України з водного поло,
який і визначить чемпіона України, пройде у Львові з 25 по 27 травня. Матчі
відбуватимуться у відкритому басейні «СКА», що на вулиці Клепарівській 39\a.
Богдан Пастернак, Вголос
|
