Головні тренери ватерпольних команд України
поділилися своїми думками щодо скандального чемпіонату. Що цікаво,
думки деяких тренерів суттєво розійшлися.
Журналіст Вголосу телефонував до тренерів команд та задавав їм наступні запитання:
1. Як оціните рівень чемпіонату України?
2. Чи виправдав себе внесок в 7,5 тис гривень?
3. Як ставитеся до того, що матчі між принциповими суперниками обслуговують арбітри з тих же міст, що і команди?
Геннадій Фоміченко, головний тренер «ДНУ» (Дніпропетровськ)
1. Цього року чемпіонат найгірший. Відбулася зміни керівництва і вони пішли шляхом збиранням грошей із команд.
2. Ми з трудом назбирали цю суму. Якщо в наступному році буде така ж
сума вступного внеску, у чемпіонаті України ми грати не будемо.
3. Це нонсенс. Такого ніколи не було і не повинно бути. Навіть якщо ці
арбітри і найкращі, вони не можуть судити свої команди. Від цього
назріває одразу інцидент.
Микола Калінін, головний тренер ВК «Київ»
1. Хороший чемпіонат. Я не жартую. Наші ігри відсудили дуже добре. В
матчах між іншими командами були помилки, однак не такі, як це було в
позаминулому році. Тоді був взагалі жах. Цього року відсудили рівно.
Останню гру чемпіонату я не бачив, однак за розмовами там також нічого
не було. З нашої сторони є певні запитання щодо організації, однак тут є
свої підводні течії. Надіюся, що в наступному році все буде гаразд:
буде і табло, і ворота. Ми ні в кого нічого просити не будемо. У Києві
вставляють палки в колеса. В останніх матчах грали без сіток на воротах
та без табла. Це робота старшого тренера київської школи «Динамо» пан
Войтовича.
2. Якщо судді ним задоволені, то я також задоволений. Не думаю, що
команди настільки бідні. Гадаю, що всі команди України фінансують, окрім
нашої. Ми знайшли гроші. Гадаю, це уже не така велика сума.
3. Кваліфікація суддів у нас є дуже низькою. Немає арбітрів, і в цьому
біда. Щодо того, що деякі арбітри судять матчі своїх команд, це не
нормально. Утім, немає в нас кваліфікованих суддів, які можуть нормально
судити. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки. А ставити на такі
матчі не кваліфікованого арбітра, взагалі буде жах. А зараз на полі
можна говорити все, що хочеш, кулаками помахати, та й взагалі повна
свобода. Я цьому дивуюся. А наказати їх ми нічим не можемо.
Вадим Кебало, головний тренер збірної «Севастополя»
1. Рівень чемпіонату непоганий. Проблема в тому, що у нас було запущене
суддівство. На цьому фоні виникало дуже багато проблем. У водному поло
50 відсотків залежить від судді. Якщо багато помилок арбітра, звідси
йдуть уже інші проблеми. Навіть коли грали команди «Севастополя» і
«Львова» у плей-оф на другій хвилині матчу вигнали основного гравця
«Севастополя». У нас не було уже рівноцінного гравця на заміні.
Розумієте, в такій грі вилучати гравця за невимушений фол не зовсім
правильно. В чемпіонаті і на Кубку України таких проблем було вдосталь.
Над рівнем потрібно працювати. От зараз приїхали з чемпіонату Європи,
який був у Болгарії, і там рівень суддівства суттєво відрізнявся. Це
небо і земля. У Болгарії судили дуже добре.
2. Ні, не оправдав. Я був проти нього. Якби дві тисячі гривень підняли в
два рази, було б нормально. Ми здали сім з половиною тисяч гривень, а
якість суддівства не підвищилася. Є кілька суддів, які у нас стоять
вище, а інші – нижчі за класом, вони не міжнародники. Одні практикуються
увесь час, а інші судять матчі команд другої четвірки. В наступному
чемпіонаті цей момент ми будемо опротестовувати.
3. Це катастрофа. Я проти цього був зразу. У нас суддівство тримає одна
людина, від якої залежить усе. Наш віце-президент вважає себе головним
спеціалістом і назначає арбітрів.
Ігор Зінкевич, головний тренер львівського «Динамо»
1.Хотілося би кращого. Команди додають, але рівень слабенький.
2. Ні, не оправдав. Буду боротися з тим, адже це не розвиток водного
поло, а його деградація. Думав, що будуть нові судді, нові імена. Наш
чемпіонат обслуговують 4-5 арбітрів. Це неправильно. Ми повинні
запрошувати молодих арбітрів. У цьому чемпіонаті жодного нового арбітра
не було. Це прикро.
3. Смішно. Колись з «Динамо» їздили у Словаччину, і в фіналі
міжнародного турніру грали з місцевою командою. Мені довелося
обслуговувати цей матч з місцевим арбітром. По собі знаю, що це був
маразм. У мене була симпатія до «Динамо», як би я не судив. Цей матч я
судити не міг, навіть хотів відмовитися. Ідентичний показник в
чемпіонаті України. Як би там не було, симпатії в арбітрів завжди будуть
на стороні своєї команди. Щоб там не говорили, суддівські помилки
будуть однозачно.
(Частина 1. Далі буде)
/
Богдан Пастернак
.
www.vgolos.com.ua
|