Юрій Михайлович Гайдаєнко народився 29-го листопада 1949 року у Львові. Його батько, Михайло Маркович був музикантом – працював у військовому оркестрі. Природно, що усі троє його дітей займалися музикою і в подальшому брат Юрія Михайловича Віктор викладав у музичному училищі в Коломиї, а сестра Наталія стала піаністкою. Закінчив музичну школу (клас баяна) і Юрій, однак при цьому його постійно тягнуло до занять спортом. Особливо хлопцю подобалися водні та ігрові види спорту. Тож цілком логічно, що почавши займатися в шостому класі плаванням у секції Спорткомбінату (нині – «Євроспорт»), він з часом перейшов у команду ДЮСШ з водного поло, яку очолював легендарний Геннадій Наумович Пінський.

У 17 років, в 1966 році Юрій Гайдаєнко став гравцем львівського «Динамо», в складі якого відіграв 12 сезонів – кар’єру гравця завершив у 1978 році. Найвище досягнення в чемпіонатах колишнього СРСР – четверте місце у сезоні 1975 року. Ще будучи гравцем, з 1976 року, розпочав працювати у тренерському штабі команди «Динамо». У період 1989 – 1995 рр. був головним тренером команди і саме під його орудою динамівці двічі (1989 і 1991 рр.) виборювали бронзові нагороди чемпіонату Радянського Союзу та у 1995 році вперше стали чемпіонами Незалежної України. Працював Юрій Михайлович і тренером національної збірної України (1995 – 1998 рр.), яка у 1996 році здобула право бути серед 12-ти учасників ватерпольного турніру ХХVІ літніх Олімпійських Ігор-1996 у Атланті (США).

Юрій Михайлович Гайдаєнко, якому у 1989 році було присвоєно звання Заслужений тренер України, практично до останніх днів свого життя працював у львівському «Динамо», ватерпольна команда якого стала для нього фактично другою сім’єю. Але тепер це все уже в минулому…

Вічна пам’ять!

Джерело: Прес-служба ВК «Динамо» Львів