Skip to content
logo
Водне поло в Україні    Наша адреса: waterpoloinfo@i.ua
 
Росія
це
Окупанти !!!

 

 

 

Advertisement
Advertisement
Advertisement
Главная
Fair Play по-харківськи або З хворої голови на здорову Версия для печати Отправить на e-mail
17.12.2016
sup.jpg

Відповідь львівського «Динамо» харківському «Слобожанцю» щодо закидів про правила чесної гри у матчі за прем’єрний Суперкубок України  з водного поло

Минулої суботи у київському Палаці підводних видів спорту України відбулася історична для українського ватерполо подія – вперше було зіграно матч за Суперкубок України, в якому володар Кубка країни львівське «Динамо» в по-справжньому драматичній боротьбі лише у післяматчевій серії пенальті здолало супротив чинного чемпіона харківського «Слобожанця».

Коли голкіпер динамівців Денис Волончук відбив кидок з 5-метрової позначки у виконанні Кирила Наволокова і тим самим приніс перемогу своїй команді, радості гравців, тренерів та півсотні фанатів «Динамо» не було меж. Водночас харківська делегація не приховувала свого розчарування і слобожанців можна було зрозуміти. Двома тижнями раніше, а саме 25 листопада, вони на домашній воді у фіналі Кубка України програли «Динамо» в серії післяматчевих пенальті. При цьому левову частку ігрового часу вони вели в рахунку. 

Зрозуміло, в матчі за Суперкубок Харків мріяв про реванш і був дуже близьким до нього. Але в підсумку все знову закінчилося тріумфом суперника, який виграв ватерпольну лотерею. Додав гіркоти поразки й той факт, що по ходу матчу за Суперкубок «Слобожанець» двічі вів у рахунку з перевагою у три м’ячі – 3:0 і 5:2. Та втримати таку комфортну різницю, або принаймні не дозволити її ліквідувати, харків’янам не вдалося. Тим не менше, незважаючи на стан близький до шоку, і тренери, і гравці харківської команди після гри за Суперкубок не висловлювали жодних претензій стосовно справедливості перемоги «Динамо».

Зазначимо, що згідно правил, коли в одної з команд є претензії і вона вимагає анулювання результату матчу, то упродовж півгодини після фінальної сирени її представник повинен подати протест у суддівську колегію. Представники «Слобожанця» цього робити не стали – тобто вони погоджувалися, що самі винні у поразці. Здавалося, все на цьому закінчилося – одна команда («Динамо») отримала ще один трофей, а інша («Слобожанець») збагатила свій досвід і тепер готуватиметься ще більш ретельніше до нових всеукраїнських ватерпольних «ель-класико».

Тим несподіванішим став матеріал на сайті wpkh.jimdo.com/ під назвою «Перший Суперкубок України з водного поло серед чоловіків: Fair Play чи бій без правил?», що з’явився на світ через два дні після матчу. У ньому автор Наталія Васьо, оперуючи головним чином цитатами тренерів «Слобожанця», легендарних метрів тренерського ватерпольного цеху України Сергія Колточихіна і Сергія Столярова, приходить до висновку, що «Динамо» виграло Суперкубок з грубим порушенням офіційних правил змагань з водного поло та за прихильності суддівської колегії – не більше й не менше.

Звісно, ВК «Динамо» не може не відповісти на подібні звинувачення, тим більше, що в них чимало аргументів перевернуто, що називається, з ніг на голову, а інші показані лише з тої сторони, що вигідна «Слобожанцю». Хоча всі ми чудово знаємо, як вчить народна мудрість, що кожна палка має два кінця.

Почнемо з того, що звернемося до головного тренера «Слобожанця» із запитанням: вельмишановний пане Сергію, коли у вас стільки претензій із «залізними» порушеннями правил та регламенту, то чому ви одразу після гри не подали протест? Наталія Васьо пише, що ви «вчасно не зорієнтувалися»… Вибачте, але з вашим досвідом це звучить, як пояснення першокласника на кшталт «я забув, або я не знав». А навіть коли ви справді розгубилися, то у вас є не менш досвідчений помічник – Сергій Столяров. Та й серед ваших підопічних є чимало гравців, які за свою ігрову кар’єру вже бачили, що називається, всяке різне й кольорове.

Та головне, а на що ви хотіли подавати протест? На те, що гравець «Динамо» Дмитро Алєксєєв поміняв шапочку, яка за вашими словами, втонула у басейні. І ось тут то якраз й необхідно говорити про Fair Play! Справа в тому, що втонути вона не втонула, бо у басейні була чиста вода і завдяки цьому було просто чудово видно дно. Багаторічний головний тренер «Динамо» Ігор Зінкевич одразу після «зникнення» шапочки обійшов басейн по периметру, прискіпливо оглянувши кожен клаптик дна, але шапочки так і не знайшов. А шапочка у воді – це не голка в стозі сіна… Та найцікавіше, що шапочка таки знайшлася, а точніше «виплила» на поверхню води щойно завершився матч.

Цікаво, як подібне могло трапитися? Напрошується лише одна цілком логічна версія. Коли Алєксєєв втратив шапочку у ході гри, її підібрав і сховав у своїх плавках хтось із гравців «Слобожанця». Іншого варіанту бути не може, бо у воді були тільки ватерполісти двох команд, а динамівці ж самі собі не вороги, аби так «жартувати». Хочеться вірити, гравець харківської команди зробив це з власної ініціативи, а не за підказки когось із своїх тренерів.

Вражає і моральна сторона реакції керманича «Слобожанця» на рішення суддівської колегії дозволити Алєксєєву грати в шапочці з іншим номером. Адже судді хоча й формально порушили букву закону, та якраз саме вони дотрималися правил Fair Play і прийняли рішення, яке не дало переваги одній з команд у сумнівній ситуації. Натомість харківська команда хотіла прибрати у такий брудний спосіб одного з лідерів суперника. Хоча могла вчинити з точністю до навпаки: надати Алєксєєву свою синю шапочку з 10-им номером. Адже кожна команда бере на гру і білий комплект шапочок, і синій. Але ніхто із «Слобожанця» не запропонував подібне рішення питання. А навіщо? Для досягнення мети, тобто перемоги – усі методи підійдуть, головне, щоб був результат. Цікаво, якби судді Алєксєєву таки не дозволили взяти іншу шапочку, а Харків виграв, чи була б для слобожанців перемога стократ солодшою та чи вважали б вони, що здобули її в благородній і чесній боротьбі?...

_____20161003_1056226172_kubok.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 При цьому слобожанці, схоже, забули, як наприкінці сезону-2014/2015 вони приїхали на басейн СКА у Львові на гру з «Динамо», забувши шапочки. Тоді Ігор Зінкевич запропонував супернику комплект своїх шапочок і всі питання було знято. Виявляється, не всі добро пам’ятають і схоже, в кожного своє поняття про Fair Play.

Тепер про фактично невиконаний Владиславом Орловим післяматчевий пенальті. Сергій Колточихін жаліється, що коли його підопічний виконував кидок, то практично одночасно пролунали свистки двох суддів. А от тут винні вже тренери, які не пояснили ще зовсім молодому і не досвідченому гравцю правило, що головним сигналом для кидка є не свисток, а відмашка арбітра, який стоїть на 5-метровій лінії. Адже свистків могло бути й не два, а хоч з десяток – свистіти могли і вболівальники. Тому головний сигнал для кидка – відмашка судді. Це й підтвердив у матеріалі Наталі Васьо в минулому зірка світового класу, а нині тренер одного з російських клубів Дмитро Стратан, який для неї є беззаперечним авторитетом.

Також тренери «Слобожанця» чомусь забули згадати про епізод із голом у їхні ворота в самому кінці заключного періоду. Якби його судді зарахували, то на цьому все б і закінчилося – рахунок став би 7:6 на користь «Динамо». Але арбітри порахували, що час гри закінчився раніше, ніж м’яч залетів до сітки. І тут уже незадоволення суддівством може висловлювати «Динамо». Адже згідно правил, кожен період і гра загалом закінчуються сиреною. А в даному епізоді вона не прозвучала взагалі. Тоді виходить, якщо дотримуватися формально букви закону, що судді не мали права не зарахувати гол динамівців.

Можна було б ще пред’явити нашому принциповому супернику кілька серйозних претензій. Зокрема, чому організацією телетрансляцій займається тільки «Динамо»? Навіть фінал Кубка України з Харкова транслював львівський клуб. У «Слобожанці» кажуть, що в них немає на це коштів. Ми ж переконані, що з фінансуванням у Харкові як мінімум не гірше, ніж у Львові. А ще у нас до вас прохання: не шукайте кожен раз після поразки причин на стороні і не кажіть, що то вас судді «засунули», то в «Динамо» спонсор крутий, то Львів легіонерів набрав… Коли минулого літа ми вам програли плей-оф Чемпіонату України, ми ж не кричали, що вже понад два десятка років тренуємося у Львові на «малій» воді.

І «Динамо», і «Слобожанець» є ватерпольними клубами. А у водне поло, як відомо, грають справжні чоловіки. Тому давайте будемо мужиками, а хто сильніший, доводитимемо виключно на водному майданчику. Коли ж щось не так, то про проблеми чи про претензії говорити будемо прямо в очі, а не за спинами один в одного.

Прес-служба ВК «Динамо» Львів

P.S. Сподіваємося, після сьогоднішнього матчу у Кам’янську говорити будуть виключно про водне поло, про гру кожної з команд, а сам поєдинок пройде у цікавій та безкомпромісній боротьбі і кожна із сторін з гідністю та з повагою до суперника прийме той результат, який зафіксує фінальна сирена.

Последнее обновление ( 17.12.2016 )